Виставка-персоналія

                                                  «Пісенна душа України»

(до 400-річчя від дня народження української народної поетеси марусі Чурай)

    В Лубенській міській бібліотеці для дорослих оформлена виставка-персоналія «Пісенна душа України» до 400-річчя від дня народження української народної поетеси Марусі Чурай.

   Маруся Чурай (1625–1653) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Народна пам'ять приписує поетесі авторство близько 20 пісень: «Віють вітри», «Сидить голуб на березі», «Зелений барвіночку», «На городі верба рясна», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори» тощо.

  Як вважають, свої пісні Маруся Чурай найчастіше створювала на основі подій із власного життя. Тому життєпис самої авторки складено за її ж творами та на основі легенд, переказів, усних спогадів сучасників, записи яких не збереглися.

   Постать  легендарної Марусі — талановитої складачки пісень, що отруїла зрадливого коханого, хвилювала багатьох діячів української літератури (Левко Боровиковський  «Чарівниця»,  Степан Руданський «Розмай», «Ой не ходи, Грицю…» Михайло Старицький, Володимир Самійленко «Маруся Чураївна» тощо.

   Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко — один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.