Знав 9 мов, переклав українською мовою класиків
російської та зарубіжної літератури, таких як: Дж. Байрона, П. Беранже, П.
Бомарше, В. Жуковського, Гомера, М. Гоголя, Данте, Мольєра. Товаришував з І.
Франком, О. Барвінським, Л. Українкою, О. Пчілкою, М. Обачним, Є. Тимченком, М.
Лисенком, В. Стефаником та М. Старицьким.
Франко,
Б. Грінченко, М. Рильський дивувалися неповторності творчості Самійленка, коли
вже перші його публікації ставали в ряд класичних надбань української
літератури.
Володимир Самійленко підтримав Українську революцію 1917
– 1921 років, працював у різних Міністерствах УНР. Після приходу більшовиків до
Києва був змушений виїхати з міста, намагаючись десь осісти. У цей час він
бідував, намагався заробити на прожиття перекладами. Хворий на саркому, за рік
до смерті він перебрався до Києва. Помер у Боярці 12 серпня 1925-го року.
Усіх, хто бажає більш детальніше ознайомитися з життєвим
і творчим шляхом Володимира Самійленка, запрошуємо до книжкової виставки «Поет українського
відродження», приуроченій 160-літтю від
дня народження митця.
Немає коментарів:
Дописати коментар