Літературна панорама «Любов, що розійшлася сном»

 

       14 березня в міській бібліотеці для дорослих імені Володимира Леонтовича відбулася літературна панорама «Любов, що розійшлася сном», де йшла мова про жінок в житті Т. Шевченка.

       Шевченко ніколи не був одруженим, та мав неабиякий успіх у жінок: обличчя його світилося великим розумом, володів приємним голосом, талановитий та екстравагантний. Йому ж подобалися жваві жінки “щоб земля горіла на три сажні”, була гарною, чепурною, доброю господинею. Особисте життя надихало до творчості. Та жодні епізоди з розбитим серцем не ставали причиною творчого колапсу ні в письменництві, ні в малярстві.

      «Ми вкупочці колись росли, маленькими собі любились…» - згадував Тарас своє перше кохання Оксану Коваленко. Доброю стороною на серце Шевченка вплинула польська дівчина-швачка Ядвіга Гусиковська. Будучи студентом Академії мистецтв, Тарас захопився дівчиною-натурницею німкенею Амалією.

       Були в його житті  Феодосія Кошиць і Катя Пуінова, Марія Максимович і Катерина Довгополенко, Надія Тарновська і Агата Ускова. Палка пристрасть спалахнула у Шевченка і до Ганни Закревської із Березової Рудки «…моя ти доле чорнобрива». Добрим янголом-охоронцем поета була дивовижна жінка  Варвара Рєпніна. Останні романтичні стосунки та, на жаль, розчарування були у Шевченка з Ликерою Полусмаковою – чорнобровою українкою, служницею із Ніжина: «…не весело на світі жить, коли нема кого любить…».

Але назавжди лишилися його пречудові літературні та малярні твори. Адже Шевченко – геній, якому долею призначено лишитися у вічності, це діамант у величній пекторалі історії України, це сяйво вічного Сонця невмирущої поезії.

        Родзинкою літературної панорами були талановиті краяни – педагоги та вихованці ЛЦДЮТУМ: образ Оксани Коваленко відтворила Дар’я Борилюк, Ядвігу Гусиковську представила Дар’я Запорожець, в образі Агати Ускової була Юлія Баклай, Ганну Закревську змалювала Ірина Гапченко, доторкнутися до образу Варвари Рєпніної допомогла Наталія Ковп, озвучила Ликеру Полусмакову Валентина Швайко. Вірші Шевченка читали Ісус Чорній та Костянтин Науменко.