«Осінній обрядовий календар» з циклу «Традиції нашого народу».

  

Відшуміло ясне, гомінке літо та й зустрілося з осінню на межі. Головними осіннього циклу народних свят та звичаїв були моменти приурочені до завершення збору урожаю.  У цих звичаях, як і в попередніх, відображена головна селянська турбота – забезпечення родючості полів, плодючості худоби та продовження роду людського.

.Отож, почнемо із вересня  - рум’янця року .

1 вересня – Андрія Стрателата. За повір’ям цей день має бути теплим. Колись казали : «Жаркий день, але дихає осінню».3 вересня на Тадея говорили : «Селянин не журився, бо в хаті хлібець завівся».Початок справжньої осені припадав на 14 вересня – Семена. До цього дня селянин поспішав обсіятися озиминою. На це свято хлопцям проводили пострижени та вперше садили на коня, що було важливою подією в житті юнаків.19 вересня - Михайла Чудотворця, день коли намагалися не працювати. Від Михайла починали справляти храмові свята, варити питний мед.

21 вересня - Друга Пречиста, різдво Богородиці.  До цього свята пекли калачі, влаштовували гостини, із цього дня починали засилати сватів. Дівчата цього дня до сходу сонця молилися до Богородиці із проханням подати добрих і багатих женихів.

27 вересня - Воздвиження. Вважалося, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає в землю. «Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай».

30 вересня -  Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Жінки цього дня не розпочинали будь- якої важливої роботи.

«Осінній день в коштовному багеті» - написав поет Вадим Крищенко, маючи на увазі наступний місяць осені.

1 жовтня – Ярини, якщо цього дня відлітають журавлі, то через два тижні чекай морозів.

2 – Трохима, у цей день хлопці і дівчата обирали одне одного, звідси  й примовляння : «На Трохима не проходить щастя мимо».

14 жовтня – Покрова – з цим днем найтісніше поєднані весільні мотиви та наставав час вечорниць.

А далі - останній місяць осені – листопад – вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. «Холодно. Листопадово. В шибці ще темені гладь…».

4 листопада – Казанської Божої матері – остаточна межа переходу осені до зими. В народі примічали, якщо зранку задощить то надвечір має піти сніг.

 8 числа – Дмитра, пастухи врочисто святкували завершення сезону.

10 листопада – Параски, в цей день святкували лише жінки – не пряли, не шили і навіть не розчісували волосся.

14 листопада Кузьми і Дем’яна – вважали  днем зустрічі зими.

24 листопада – Михайла, казали, що Михайло неодмінно має сповістити про зиму – бо приїжджає на білому коні. За цим днем завбачали весну та закінчувався період весіль.

27 листопада – Пилипа. У цей день готували смачну обрядову вечерю, на гостину приходи гості, а залишок віддавали бідним людям.

Цим і завершувалося осіннє обрядове коло. Починалася підготовка до зими.Із серпня і до кінці жовтня квітує в Україні вічнозелений кущ вересу – цінного медоносу. Хоч і має цей мед гіркуватий присмак та вважається справжнім делікатесом.

Зичимо, щоб ваша осінь була медово-вересовою і з ароматом яблук та свіжоспеченого хліба із зерна нового врожаю.