6 квітня - 150 років від дня народження Бориса Підгорецького (1873–1919), українського композитора, етнографа, музичного критика, педагога.

Борис Володимирович Підгорецький  народився у Лубнах у 1873р., тут закінчив гімназію, потім Варшавський музичний інститут по класу флейти. Перед молодим музикантом відкривалися великі творчі перспективи, але важка хвороба перекреслила плани юнака. Лікарі категорично заборонили йому грати на флейті. Це був тяжкий та несподіваний удар, пережити який Підгорецькому допомогло лише палке бажання стати композитором та наполеглива праця. Він продовжує навчання у професора музично-драматичного училища Московського філармонійного товариства О.О. Ільїнського.

Живучи і працюючи в Лубнах, Борис Підгорецький стає автором численних обробок українських пісень, сонат для фортепіано, низки п’єс та ряду романсів. Серед яких «Чайка» - на вірші К.Бальмонда, «Українська дума» на вірші Є.Гребінки, «Засохла береза» на вірші І.Нікітіна та ін.

Сюжет опери «Купальна іскра» був запропонований композитору письменницею Любов’ю Яновською (на обкладинці нот «Купальної іскри», які зберігаються в Центральній науковій бібліотеці ім.В.Вернадського, посвята: пам’яті Єлизавети Шемет – передчасно померлої рідної сестри Володимира Шемета, редактора першої україномовної газети «Хлібороб», яка вийшла в Лубнах у 1905 р.)

«В основу опери покладено народну легенду про купальський вогонь. Вона сповнена поезії, тонкого відчуття краси природи. Ідея твору – вірність коханню, яке не може здолати навіть смерть… зазначає кандидат мистецтвознавства К. Черпухова. Дія розгортається в ніч на Івана Купала. В лісі, на мальовничому березі Сули, збираються хлопці і дівчата, щоб піснями та іграми зустріти народне свято».

В 1901 р. «Купальська іскра» йшла в Києві у виконанні трупи «Товариства російського- малоруських артистів». Згодом опера з великим успіхом звучала у Києві та Харкові у постановці трупи Марка Кропивницького.

В 1902 р. Б.Підгорецький залишає рідні Лубни і переїздить з сім’єю до Москви. В 1911 р. бере активну участь в організації та проведенні шевченківських днів у Москві. Спеціально для них він написав романс «Минають дні» на слова Кобзаря.

В 1912р. у складі музично-етнографічної експедиції приїздить на Полтавщину. Протягом 2-х місяців «фольклористи відвідали Лохвицький, Гадяцький, Лубенський та Хорольський повіти, записали там близько 300 різних за жанрами текстів з наспівами».

В 1912-1916 рр. Б.Підгорецький працює над оперою «Бідна Ліза» за однойменним твором М. Карамзіна, продовжує активну диригентсько-хорову діяльність.

З січня 1916 р. і до останніх днів свого життя композитор працює на посаді викладача хорового диригування Народної консерваторії.

Кращі твори Б. Підгорецького, його музично-критичні статті не втратили свого художнього значення і в наші дні.

Запрошуємо переглянути книжкову виставку «Родом із Лубен», про нашого земляка Бориса Підгорецького, яку підготували працівники бібліотеки.

ЛІТЕРАТУРА:

Архімович Л. та ін. Нариси з історії української музики. Ч.1. – К.: Мистецтво, 1964. – 310с.

Ванцак Б.С. , Козюра В.М. Рідний край: навч.посіб. – Лубни,1993.

Козюра І.В. Козюра В.М. Історичні силуети : нариси. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2010. – 320с.

Мистецтво України : Біографічний довідник. – К.: Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1997. – 700с.

Ротач П.П. Полтавська Шевченкіада: Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії. У двох книгах. – Кн.2: Л-Я. – Полтава: Дивосвіт, 2009. – 532с.

Черпухова К. Родом із Лубен // Лубенщина. – 1989. - №75; №76.